Які наслідки проблем з ментальним здоров'ям для організму?

Понад рік українці живуть у стані війни. Проте ця війна не лише з ворогом, а й внутрішня. Ми змушуємо себе не читати новини чи менше думати про бойові дії, змушуємо боротися з апатією, змушуємо продовжувати жити своє життя чи подавлюємо синдром вцілілого. Попри те, що організм почав адаптовуватись, у більшості випадків це негативно вплинуло на здоров'я і самопочуття. І для чверті українців це загрожує можливими психічними розладами, — про це свідчать дані Всесвітньої організації з охорони здоров'я.

Війни не можна уникнути, коли вона вже є в країні. Вона нагадує про себе вибухами, повітряними тривогами, трагедіями, обстрілами, бойовою технікою. Кожна жахлива новина може спричинити шок. Це нормальна реакція організму, не потрібно себе у цьому звинувачувати. Але цей внутрішній "сигнал тривоги" працює довгий час, в них все відкладено на потім, коли скінчиться війна. Це мможе статися через те, що людина не може контролювати ситуацію і щось невизначене її лякає. Фахівці все ж радять не уникати радості життя, яку вам може щось принести. Адже затяжний сстрес може вплинути на весь організм і призвести до збою різних його процесів, від чого починаються проблемо із здоров'ям і самопочуттям.

Як впливає психічна напруга на різні системи організму за даними Центру громадського здоров'я МОЗ України

Як реагує організм?

Опорно-руховий апарат від постійного напруження впливає на появу головного болю чи мігрені, проблем зі спиною;
Дихальна система реагує і викликає задишку і нерівномірне дихання, погіршення більше відчувають люди, що мають астму та хронічну обструктивну хворобу легень;
Серцево-судинна система може постраждати і спричинити гіпертонію, серцевий напад чи інсульт, а також проблеми із серцем та судинами;
Шлунково-кишковий тракт. Відбувається зниження апетиту, нудота, блювота, здуття, біль, печія.

У МОЗ України прогнозують, що майже 15 мільйонів громадян потребуватимуть психологічної допомоги, а близько чверті з них потребуватимуть медикаментозного лікування.

Внаслідок постійного стресу, українці відчуватимуть ці наслідки як тяжку хворобу,. Через погіршення психо-емоційного стану відбудеться процес "старіння" на 10-15років від впливу війни. Це відчує на собі кожен десятий.

Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко на брифінгу говорив про те, що збільшиться кількість онкохворих та хворих на туберкульоз, адже ці хвороби потрібно виявляти ще на початковій стадії, лднак через бойові дії більшість людей не зможе цього зробити. Це лікування буде в рази дороговартіснішим, а також менш ефективним. Коли такі хвороби проявляють свої симптоми, на пізніх стадіях їх лікування значно важче.

Профілактика та діагностика хвороб не є пріорітетом українців на початку війни. В результаті цього кількість захворювань різних систем організму під впливом стресу значно зросла і погіршила стан чи спричинила ремісію інших хвороб. Зростає кількість гіпертонічних хвороб та розладів психіки.

Міністр МОЗ спрогнозував, що через 1-2 роки Україні збільшиться кількість випадків серцево-судинних та онкологічних захворювань

White and Blue Simple Monthly Budget Pie Chart_edited.jpg

Пропонуємо правила стійкості під час війни від Психологічного центру "Без паніки"

1. Перестати очікувати “коли це закінчиться”. Це звучить жорстоко, але таке очікування забирає у вас сили. Закінчиться. Обов’язково. Але необхідно діяти відповідно до реалій сьогодення.

2. Безперервно пристосовуватися до нових умов. Для цього відповідаємо на запитання:
Що я можу робити зараз, щоб я відчув себе краще? Безпечніше? Тепліше?
Який маленький крок я можу зробити протягом 5 хвилин? Найближчої години? В цей день?”

3. Відмовлятися від того, що емоційно послаблює. Для цього відповідаємо на запитання:
Що погіршує мій стан?
Після чого я відчуваю безсилля?
Від чого мені потрібно зараз відмовитись?
Перегляд яких каналів новин посилює мою тривогу?
Які розмови мене виснажують?

4. Поповнювати свої емоційні запаси. І тому відповідаємо на запитання:
Що додає мені життєвого ресурсу?
Що допомагало почуватися ліпше останніми днями?
Якась діяльність?
Якісь розмови?
Перегляд якоїсь інформації?

5. Підтримувати зв’язки з близькими людьми.
Запитувати трендове «Як ти?». Обмінюватись новинами.
Обійматися. Проводити час разом.
Зараз дуже потрібен емоційний контакт. Тому, якщо ви на відстані, додайте аудіо та відеоспілкування замість текстових повідомлень.

6. Допомагати іншим, але уважно стежити за правилом «кисневої маски»: допомагаємо лише після того, як подбали про себе (дивись попередні пункти). Якщо сили та можливість є, то думати:
Кому я можу принести користі зараз?
Хто потребує моєї допомоги?
Якою може бути допомога?